Євген Коновалець та Загін Січових стрільців у Боярці

KonovaletsІсторична довідка
щодо встановлення Меморіального барельєфу на честь Загону Січових стрільців Армії Української народної республіки та полковника Євгена Коновальця у місті Боярка, Київської області

Підготував: Хома Іван Ярославович – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та етнокомунікацій Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка». Скачати з посиланнями на джерела: Історична довідка_Коновалець_Боярка Продовжувати читання Євген Коновалець та Загін Січових стрільців у Боярці

Островський Микола Олексійович (1904–1936)

Письменник, автор роману «Як гартувалася сталь». Причетний до каральних експедицій проти населення, запідозреного в контрреволюції.
Народився в сім’ї робітника гуральні. Під час німецької окупації 1918 р. брав участь у підпільній діяльності більшовиків Шепетівки. 20 липня 1919 р. вступив до комсомолу, пішов на фронт добровольцем. Воював в кавалерійській бригаді Г. Котовського і в 1-ї Кінній армії. У серпні 1920 р. під Львовом був важко поранений у спину і демобілізований.
Повернувшись у Шепетівку, став працювати в місцевому ревкомі. Брав участь у нічних обшуках і прямому пограбуванні, організованому владою – ходив по квартирах і відбирав продовольство, книги та інше майно у людей, оголошених буржуями. У 1924 р. значився комунаром Окремого Шепетівського батальйону Особливого призначення, котрий проводив зачистки місцевості – каральні експедиції проти населення, запідозреного в контрреволюції.
З 1928 р. втратив зір і був прикутий до ліжка. Придумав систему письма, написав роман про становлення радянської влади «Як гартувалася сталь» (1932–1934), який був офіційно визнаний одним з кращих творів соціалістичного реалізму. У 1935 р. Островський нагороджений орденом Леніна, йому були подаровані будинок в Сочі і квартира в Москві, присвоєно звання бригадного комісара.
Вже будучи прикутим до ліжка, майже осліплий інвалід закидав різні інстанції листами, в яких «викривав» своїх сусідів по будинку – «недорізаних буржуїв».

Джерело: Методичний збірник “Як перейменувати вулицю”. Правові засади перейменування вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів, мостів та інших споруд, розташованих на території населених пунктів. Український інститут національної пам’яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада, Чернігівська міська рада, Чернігівський центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого, самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій. Київ-Чернігів, 2014

Иван Иванович Иванов: рассказывает Мария Кириленко (Коваленко)

І.Іванов_на могилі_Самійленка
Иван Иванов на могиле поэта Владимира Самийленко во время митинга к 100-летию со дня рождения поэта (г.Боярка).

На вопросы Радислава Кокодзея отвечает Мария Кириленко, дочь поэта-диссидента Ивана Коваленко

Одной из примет Горбачёвской перестройки и того, что «процесс пошел» было появление в печати целого ряда произведений, в которых бывшие ЗК описывали все ужасы сталинских лагерей. В Украине первым таким произведением была повесть Ивана Ивановича Иванова (это не псевдоним, а настоящее имя автора) «Колыма», которая вышла в 1988 году в №№ 8 – 9 журнала “Вітчизна”, а через год – отдельной книгой в издательстве “Советский писатель” в 1989 году. Продовжувати читання Иван Иванович Иванов: рассказывает Мария Кириленко (Коваленко)

Левицький Модест Пилипович

levuchkuj_1 (1866 – 1932 рр.)

Відомий громадський і політичний діяч, письменник, публіцист, педагог, композитор, дипломат, лікар Будаївської лікарні  кінця ХІХ ст. Продовжувати читання Левицький Модест Пилипович

Церква Марка Гирявця

Микола КУЧЕРЕНКО

Багатовікова історія нашого міста ‒ колишнього села Будаївки ‒ була оповита переказами і легендами, більшість яких, на жаль, уже назавжди втрачені. Лише поодинокі розрізнені відомості можна розшукати в давніх документах. Чим ближче до нашого часу, тим більше таких документів та усних переказів. Майже півтора століття тому професор Київської духовної академії Іван Малишевський встиг записати перекази про титаря (засновника) першої Михайлівської церкви Марка Гирявця. Згадки про нього можна знайти також у давніх церковних документах. Завдяки їм ми змогли відтворити з напівзабуття одну з багатьох сторінок нашого минулого. Продовжувати читання Церква Марка Гирявця